Гідроізоляція даху гаража: умови і варіанти

Гідроізоляція даху гаража: умови і варіанти

https://roof.lviv.ua/catalog/pokrivelni-plivki/gidroizolyatsijni-plivky-i-membrany/

Покрівля гаража є не надто складною конструкцією, але складається з різнорідних елементів, і вирішує велику кількість завдань.

Гидроизоляция гаража

Гідроізоляція гаража

Її будова визначає характер матеріалів, використовуваних при спорудженні.

Як влаштована покрівля

У загальному вигляді конструкція включає в себе:

  • крокви – система, що рівномірно розподіляє навантаження на стіни;
  • обрешітка – настил з дощок, що укладається на крокви. Може бути суцільним – дошки закріплені встик, або розрідженим – між елементами зберігається відстань;
  • покрівля – зовнішня частина даху, що забезпечує захист від опадів.

Між обрешіткою і покрівельним матеріалом, як правило, розташовується шар тепло- і гідроізоляції.

І якщо утепленням можна знехтувати в окремих випадках, то шар, що оберігає від попадання води, є обов’язковим.

З конструкційної точки зору даху поділяються на дві основні групи:

  • Плоскі: не мають кута нахилу. Така форма сприяє накопиченню опадів, але часто застосовується при спорудженні гаражів.
  • Похилі: мають кут нахилу, навіть якщо весь дах являє собою одну площину.

Різноманітність скатних покрівель надзвичайна, але, так як гараж – це, все ж, не основна будівля, то при його будівництві більша увага приділяється практичності і надійності, ніж декоративності.

Крыша гаража

Застосовуються такі конструкції:

  • односхилі – дах спирається на дві протилежні стіни різної висоти;
  • дах гаража
  • двосхилий – дах складається з двох похилих скатів, з’єднаних на коньку. Кут нахилу і площа скатів може бути різною. Допускається використання будь-якого покрівельного матеріалу;
  • чотирьохскатні – використовуються рідко, як правило, тоді, коли гараж є частиною архітектурного ансамблю. Слід зазначити, що висока складність обмежує число матеріалів, оскільки навантаження на них сильно зростає.

Нерідко реалізується варіант мансардного даху – зі зміною кута ската, яка дозволяє влаштувати над гаражним приміщенням невелику майстерню, склад або навіть кімнату відпочинку.

Принципи правильної гідроізоляції

Водоізолюючий шар розміщається на обрешітках чи утеплювачі.

Його завдання – захист елементів покрівлі від дії вологи і запобігання руйнування утеплювача, балок і крокв.

Ефективність виконання залежить від якостей матеріалу:

  1. Водонепроникність – головна відмітна риса гідроізолятора, однак вибирати потрібно не за абсолютним його значенням, а в залежності від характеристик покрівельного матеріалу.
  2. Паропроникність – в підпокрівельному просторі конденсат утворюється завжди і виведення його – завдання матеріалу. В іншому випадку волога буде накопичуватися і руйнувати дах.
  3. Паро- та гідроізолірующій шар невзаємозамінюючі. Перший застосовується для захисту покрівлі від утворення конденсату, другий – для запобігання потрапляння вологи всередину.
  4. Стійкість до деформації – гідроізоляційний шар при навантаженні повинен зберігати свої властивості.
  5. Пожежна безпека – матеріал повинен відноситься до категорії негорючих.
  6. Стійкість до дії ультрафіолету.
  7. Несхильність до гниття, дії грибків або цвілі.
  8. Довговічність.

Захисні матеріали для покрівлі

Гідроізолятори класифікуються залежно:

від основи:

  • азбест;
  • картон;
  • скловолокно;
  • від виду в’яжучого матеріалу:
  • бітум;
  • полімер або їх комбінація;
  • від форми випуску:
  • листової;
  • рулонний;
  • наливний.

Грають роль і умови монтажу, так як вони обмежують застосування.

Матеріали з дегтебітумних покривним шаром:

  • руберойд;
  • скло та фольгорубероїд;
  • пергамін;
  • толь.

Основою ізолятора служить картон або скловолокно, просочують бітумом або дьогтем.

Загальною перевагою є відсутність додаткового кріплення – укладання проводиться на шар підігрітої бітумної мастики, і доступна вартість.

Недоліком – невисока стійкість до гниття, за винятком толю.

Гидроизоляция напылением мастики

Рідка гідроізоляція – до цієї групи належать різного роду мастики на основі:

  • поліуретану;
  • бітуму;
  • полісечовини.

При застиганні їх утворюється суцільний полімерний шар, що захищає від попадання вологи.

Склад наноситься напиленням або звичайним валиком в кілька шарів, прекрасно переносить дію температурних перепадів і ультрафіолету.

До недоліків його можна віднести досить високу вартість.

Листові матеріали являють собою листи металу або пластику, які укладаються на поверхню і зварюються.

Покриття має велику вагу і застосовується в районах з суворим кліматом.

Плівкові гідроізолятори: до таких належать і традиційна ПВХ-плівка, і сучасні мембранні модифікації.

Укладання проводиться на шар утеплювача або на контробрешітку, кріплення – механічне або клейове.

Загальним гідністю матеріалів є висока вологостійкість, несхильність до гниття і простота монтажу, а от недоліки притаманні різні.

ПВХ-плівки не відрізняються стійкістю до дії високої температури і паронепроникні, що вимагає додаткової вентиляції.

Антиконденсатні і мембранні плівки на основі олефінів або каучуку цього недоліку позбавлені.

Це робить їх куди більш привабливим матеріалом.

Плоски бетонний дах: особливості вибору

Основною відмінністю робіт є необхідність розміщення гідроізоляційного шару не під покрівлею, а зовні.

Відповідно, використовуваний ізолятор повинен мати високу механічну міцність, що виключає частину варіантів.

Вирішити завдання можна таким чином:

  • традиційне – укладання руберойду в 2-3 шари. На суху поверхню наноситься бітумна мастика, а зверху укладається полотно. Руберойд прогрівається газовим пальником і приклеюється;
  • із застосуванням мастики – експерти рекомендують використовувати однокомпонентну незважаючи на те, що застигає вона повільніше. На даху формується стяжка з ухилом, що забезпечує відтік води, грунтується праймерами, а потім на поверхню накладається мастика в 3-4 шари.

Як захистити дах з великим ухилом

Значний кут нахилу мало обмежує вибір, але умови експлуатації такої конструкції дають привід для роздумів:

  • скат з великим ухилом не сприяє накопиченню осаду, що дозволяє застосовувати полегшені варіанти, наприклад: руберойд та інші рулонні матеріали допустимо укладати в один шар. При цьому збільшується парусність даху, що створює додаткове навантаження;
  • умови монтажу – для плівкових і бітумних гідроізоляторів великий кут значення не має. А ось мастики при збільшенні кута потребують додаткового армування скловолокном, що збільшить термін робіт, вартість і складність подальшого ремонту;
  • вартість – чим більше ухил, тим більша кількість матеріалу знадобиться.

Вибір гідроізолятора значний, кожен з них має свої переваги і недоліки і кожен же є оптимальним при певних умовах.

Важливе не абсолютне значення параметрів, а їх співвідношення з конкретним проектом.