Монтаж бітумної покрівлі своїми руками і інструкція по ремонту. Львів

Бітумна покрівля – умовна назва конструкцій з м’яких покрівельних матеріалів, таких як полімерні мембрани, мастичні матеріали, руберойд (направляюча рулонна покрівля) і м’яка (бітумна) черепиця.

Подібну покрівлю традиційно застосовують на плоских і пологих схилах, коли інші покрівельні матеріали використовувати неможливо.

Переваги бітумних матеріалів

Сучасні бітумні покрівельні матеріали мають багато переваг:

• утворюють на поверхні суцільний герметичний килим;
• забезпечують водонепроникність навіть на нульових ухилах;
• не вимагають дорогого і складного ремонту ( «латки» можна накладати самостійно);
• мають низьку теплопровідність;
• характеризуються простотою укладання, що не вимагає значних професійних навичок;
• мають невисоку вартість.

Завдяки цим якостям бітумна черепиця, мембранна і рулонна покрівля вже давно забезпечили собі високий і стабільний попит на ринку.

Простота застосування, прийнятна вартість і відмінні гідроізоляційні характеристики зробили цей покрівельний матеріал дуже затребуваним в приватному і багатоповерховому будівництві.

Підготовка основи до монтажу бітумної черепиці Львів

Бітумну покрівлю укладають практично на будь-яку поверхню:

• збірні залізобетонні панелі
• бетонні і асфальтобетонні плити
• суцільне дерев’яне покриття.

Процедура монтажу починається з вирівнювання поверхні.

Це обов’язкова вимога, оскільки в ямах або в великих перепадах, накритих руберойдом, буде збиратися конденсат, від якого покриття дуже швидко зруйнується.

Вирівнювання виконують за допомогою стяжки з цементно-пісочного розчину (можна використовувати піщаний асфальтобетон):

• при укладанні по бетону шаром в 1-1,5 см;
• по жорстким плитам утеплювача – в 1,5-2,5 см;
• по нежестким плитам утеплювача – 2,5-3 см.

При ухилі покрівлі менше 15% спочатку влаштовується стяжка на разжелобках, потім на схилах; при більшому ухилі робота виконується в зворотному порядку: вирівнюються скати, після них – разжелобки і єндови.

Всі виступаючі частини будівлі (парапети, труби і т.п.) штукатуряться на 25 см у висоту.

На рівні верхнього краю відштукатуренної поверхні кріпляться оброблені антисептиком дерев’яні рейки для кріплень рулонного полотна.

Стяжку даху гарантують покрівельними мастиками, що забезпечує їй максимальне зчеплення з руберойдом.

Монтаж (укладання) м’яких покрівельних матеріалів

В укладанні м’якої покрівлі будинку або гаража немає нічого складного, головне правило – виконувати всі роботи в строгій відповідності до технології.

Важливо знати, що максимально допустимий ухил даху під рулонні матеріали становить 25%.

Підготовка покрівельних матеріалів

• Підготовка рулонного покриття

Перед укладанням рулонні матеріали розгортають, перевіряють на наявність тріщин, нерівностей, масляних плям і залишають в розгорнутому вигляді на добу.

Підготовка мастики

Покрівельні мастики використовуються в двох варіантах:

• як самостійний матеріал, що забезпечує безшовне покриття;
• як клеїть при кріпленні рулонних матеріалів до поверхні.

Мастики застосовуються холодними або гарячими.

У другому випадку перед вживанням їх нагрівають відповідно до інструкції.

Покриття даху рулонними матеріалами

При монтажі м’якої покрівлі обов’язково враховують ухил даху і в залежності від цього параметра виконують такі рекомендації.

Полотнища м’якої покрівлі наклеюють двома способами:

• уздовж карниза при ухилі до 15%
• в напрямку стоку води при більшому ухилі (щоб килим не сповз).

На житлових будинках рулонні покриття влаштовують в 2-4 шари:

• при ухилі до 5% – 4 шари;
• 5-15% – 3 шари;
• 15% і більше – 2 шари.

Полотнища на схилах вистилають внахлест, щоб кожний наступний шар накривав стик елементів нижнього. Ширина нахлестки також залежить від ухилу даху:

• більше 5% – 100 мм в зовнішніх шарах і 70 мм у внутрішніх;
• менше 5% – не менше 100 мм у всіх шарах.

У суміжних шарах одна нахлестка не повинна перекривати іншу, необхідне видалення між ними – половина ширини рулону. Всі смуги укладаються тільки в одному напрямку.

Для самостійного укладання рулонних матеріалів необхідні два працівники: «Щіткар» і «укладальник». Перший завдає мастику, другий підганяє і приклеює полотно.

Виглядає це наступним чином.

Спочатку укладальник приміряє полотно до невеликої ділянки ската, відвертає його вліво приблизно на півметра.

Щіткар швидко наносить мастику шаром в 1-2 мм (щіткою гарячу або гребком холодну) на основу і відвернений шматок рулону.

Після цього укладальник склеює поверхні і ретельно розгладжує полотнище від середини до країв безпосередньо руками (в брезентових рукавицях).

На завершення по наклеєній ділянці кілька разів прокочують спеціальний каток, чим забезпечується рівномірний розподіл мастики.

Краї полотна прошпакльовують шпателем.

Якщо при наклейці полотно відхилилося в сторону, його можна зрушити, чи не відклеюючи, або відрізати приклеєну частину і наклеїти її правильно, зробивши нахлест в 100 мм.

Здуття, що утворилося, прорізається або проколюється шилом і міцно притискається до основи, щоб з отвору потекла мастика.

При використанні холодної мастики інтервал між приклеюванням нового шару складає мінімум 12 годин.

На зовнішню поверхню бітумного килима наносять шар мастики в 3-5 мм і посипають її дрібним гарячим гравієм, втоптують його в мастику.

Якщо звертатися за послугами до професіоналів, то ціна укладання м’якої покрівлі буде не маленька.

За детальною інформацією зверніться в спеціальні агентства.

Пристрій захисних конструкцій для покрівлі

За карнизу будинку після влаштування карнизних блоків укладають перехідною дерев’яний брус і закривають його листям покрівельної сталі. Кріплять до карнизу лоткові скоби для жолобів.

Зливну смугу теж накривають сталевими листами. Потім карнизний звис обклеюють рулонним матеріалом.

Разжелобки і єндова на м’якій покрівлі мають найменший ухил, тому рекомендується покривати їх рулонним килимом з 4-5 шарів.

При цьому три основних шари наклеюють відразу одим за іншим.

Суміжні полотна перекривають на 100 мм.

Верхні шари наклеюють по черзі зі скатними полотнищами.

При ухилі примикаючого ската, що перевищує 15%, зазначені три шари в розжолобку сполучаються в вилку на його схилі.

Якщо ухил менше 15%, то сполучення виконується на самому схилі.

Єндови шириною до 600 мм обклеюють довгими шматками, а більш широкі (понад 600 мм) –Будь якими шматками, укладеними поперек єндови.

Мастика наноситься відразу на половину складеного вдвічі полотнища, яке наклеюється від водоприймальної воронки у напрямку до вододілу.

На даху з ухилом більше 15% коньок обклеюють полотнами, укладеними паралельно стоку води, з меншим ухилом – перпендикулярно.

Покриття даху мастичними матеріалами

Для пристрою м’якої покрівлі може бути використана тільки мастика як самостійний покрівельний матеріал.

Мастикова покрівля має дуже суттєву перевагу – на ній немає швів, і не менш значущим мінусом – товщина мастичного покриття повинна бути однаковою по всій поверхні (крім разжелобків, ковзанів, примикань і ребер).

Підставою для мастичної покрівлі може бути така ж цементно-піщана стяжка або залізобетонні плити.

У місцях примикання до виступаючих деталей або стін встановлюються виготовлені з цементно-піщаного розчину перехідні бортики з ухилом 100%. Підстава і бортики гарантують до початку покрівельних робіт.

Мастика наноситься зі спеціального розпилювача в кілька шарів: кожний наступний розпорошується після висихання попереднього.

Для посилення таке покриття армується стікловойлоком або склосіткою, що володіють високою механічною міцністю.

Товщина армованих місць – 6-8 мм.

Кількість мастикових шарiв та армуючих прокладок визначається нахилом скатів даху:

• при ухилі до 10% – три шари бітумно-полімерної мастики, дві армуючі прокладки і захисний гравійний шар зверху;
• при більшому ухилі – три містичних шару, дві армуючі прокладки і верхній шар фарби.

Всі захисні конструкції і місця примикання посилюються додатковими шарами перед укладанням основного килима:

• карнизні звіси, разжелобки, єндова – двома мастичними шарами і двома армованими прокладками.
• коньок даху – одним армованим мастиковим шаром.

Місця примикання мастичного покриття до вертикальних деталей і стін зміцнюються двома армованими мастичними шарами після влаштування основного килима.

Зверху наноситься гравійний шар, втопленного в мастику.

Ремонт м’якої покрівлі

Поточний ремонт м’якої покрівлі складається з наступних технологічних етапів:

 

• поверхня очищається від сміття, моху, бруду;
• полотно перевіряється на наявність гнилі і здуття – при їх виявленні такі ділянки покрівельного шару видаляються, при цьому полотно зрізається з захопленням 2-х см неушкодженого покриття;
• невеликі поглиблення (менше 15 мм) ремонтуються заливкою бітуму і наплавленням декількох шарів покрівельного матеріалу;
• великі просадки спочатку вирівнюються цементно-піщаною стяжкою, а потім накладаються латки.

Якщо «постраждало» понад 60% всієї площі м’якої покрівлі, необхідний капітальний ремонт з повним демонтажем старого і укладанням нового покриття.

Завдяки надзвичайній стійкості до пошкоджень м’яка покрівля дуже довговічна і рідко потребує ремонту.

Вона не псується від перепадів температури, не гниє, не протікає і не піддається корозії.

Її характеристики забезпечують комфортні умови всередині приміщень і довге життя всьому будинку.

Для повноти інформації додам наочне відео з укладання м’якої покрівлі, де йде розбір помилок: