Установка дорожніх знаків Львів

Наша компанія силами власних бригад здійснює установку дорожніх знаків, стійок дорожніх знаків, як на тимчасові опори, так і шляхом бетонування в грунт, або асфальт. Кріплення знаків до стійки здійснюється хомутами, бандажної стрічкою. Виробляємо установку знаків та інформаційних щитів на підземних парковках.

Загальні вимоги ЗІ ВСТАНОВЛЕННЯ ДОРОЖНІХ ЗНАКІВ

Дорожні знаки повинні встановлюватися відповідно до вимог. Види знаків, їх кількість, місце установки визначаються дислокацією, затвердженою відповідною Державною автомобільною інспекцією. Установка дорожніх знаків, а також їх зняття на конкретних ділянках доріг проводиться з дозволу Державної автомобільної інспекції краю, області, автономної республіки. Установка кожного знака і, перш за все знаків, які вводять різні обмеження, повинна бути обгрунтована. Загальна кількість знаків на ділянці дороги повинно бути по можливості мінімальним. Знаки короткочасного або сезонного дії встановлюють тільки на той період, коли вони необхідні, і негайно знімають після усунення причини встановлення знака.

В одному поперечному перерізі дороги допускається установка не більше трьох знаків без урахування дублюючих і знаків додаткової інформації (табличок). При цьому їх необхідно розміщувати: на опорах, колонках і стовпах (щоглах) по горизонталі (що є кращим) або по вертикалі; на тросах-розтяжках, рамах і кронштейнах, розташованих над проїзною частиною – по горизонталі на одному рівні.

На дорогах поза населеними пунктами опори знаків слід встановлювати за межами узбіч на бермах, присипаних до узбіччя (рис. 3.3, а), схилах насипу (рис. 3.3, б), на смузі відведення за бокової канавою (рис . 3.3, в) або над узбіччями (рис. 3.3, е). Відстань від краю проїжджої частини, до найближчого до неї краю знака має становити від 0,5 до 2 м, а до краю знаків попереднього вказівки напрямків від 0,5 до 5 м. На гірських дорогах допускається установка опор на узбіччях в умовах обмеженого простору. При цьому відстань між кромкою проїзної частини і найближчим до неї краєм знака повинна становити не менше 1 м (рис. 3.3, г).

Рис. 3.3. Способи установки знаків на дорогах поза населеними пунктами

Опори рекомендується встановлювати за парапетом з боку укосу, вбудовувати в блоки парапету або встановлювати між окремими блоками парапету. На ділянках, де встановлені балкові або тросові огородження, рекомендується розташовувати опори знаків за огорожами з боку укосу, ближче до опор огороджень або закріплювати безпосередньо на опорах огорож. Дозволяється установка знаків на розділювальній смузі для дублювання знаків, розташованих з правого боку дороги або над проїзною частиною. На розділовій смузі увігнутого профілю слід встановлювати опори ближче до проїжджої частини того напрямку руху, для якого призначений знак. Край знака не повинен виступати за лінію огорожі (рис. 3.3, д).

Знаки попереднього вказівки напрямків і покажчики відстаней слід встановлювати на опорах, розташованих на присипаних до узбіччя бермах (рис. 3.4, а), схилах насипів і виїмок (рис. 3.4, б) або на смузі відведення за бокової канавою (рис. 3.4, в). На ділянках, де встановлено огородження, опори знаків слід розташовувати ближче до опор огорож так, щоб відстань між краєм знака і опорою було не менше 0,75 м (рис. 3.4, г). Попередні покажчики напрямків рекомендується закріплювати на похилих опорах, встановлених поряд з земляним полотном дороги (рис. 3.4, д) або на укосах виїмок (рис. 3.4, е). Така конструкція опор дозволяє розташовувати край знака на відстані 0,5 – 1 м від бровки земляного полотна, не встановлюючи огорожі.

Рис. 3.4. Способи установки попередніх покажчиків напрямків

На ділянках, де опори неможливо встановити на схилі насипу або поруч з земляним полотном, щити знаків рекомендується розміщувати над узбіччями або проїзною частиною на Г-образних опорах (рис. 3.4, ж). На дорогах I – II категорії знаки можна встановлювати над проїзною частиною на П-подібних опорах, тросах-розтяжках. Опори несучих конструкцій повинні розташовуватися на бермі на відстані не менше 0,5 м від бровки дороги або краю розділової смуги (рис. 3.4, з, і).

В населених пунктах знаки слід встановлювати на індивідуальних опорах (рис. 3.6, а), на одній колонці зі світлофором (рис. 3.6, б), на кронштейнах, прикріплених до освітлювальних щогл, опор контактної мережі трамваїв і тролейбусів (рис. 3.6, а, г) або стін будівель (рис. 3.6, д), на тросах-розтяжках, прикріплених до будівель (рис. 3.6, е), натягнутих між будівлею і спеціальної опорою або між освітлювальними щоглами (рис. 36 , ж). Допускається установка знаків над сигнальними тумбами з штучним освітленням (рис. 3.6, з).

Відстань від нижнього краю знака (без урахування таблички) до поверхні дорожнього покриття повинна становити: від 1,5 до 2 м – при установці збоку від дороги поза населеними пунктами, від 2 до 4 м – в населених пунктах; від 5 до 6 м – при розміщенні над проїзною частиною чи узбіччям.

Знаки повинні бути віддалені від проводів освітлювальної мережі не менше ніж на 1 м, а від проводів мережі високої напруги не менше ніж на 2,5 м (рис. 36, е). В межах охоронної зони високовольтних ліній підвіска знаків на тросах-розтяжках забороняється.

Знаки розміщуються над узбіччям (або проїзною частиною) в наступних випадках:
а) на ділянках, де неможливо бічне розміщення знака;
б) коли це єдиний спосіб, який забезпечує хорошу видимість знака;
в) при необхідності регулювання руху по окремих смугах;
г) при інтенсивному русі великогабаритних транспортних засобів.

. Залежно від взаємного розташування знаків на одній опорі черговість їх розташування визначається відповідно до рис. 3.7. Переважно розташовувати знаки по горизонталі.

Рис. 3.7. Послідовність розташування декількох знаків на одній опорі

Черговість розміщення знаків різних груп на одній опорі повинна бути наступною: знаки пріоритету; попереджувальні знаки; розпорядчі знаки; заборонні знаки; інформаційно-вказівні знаки; знаки сервісу. При розміщенні на одній опорі знаків однієї групи черговість їх розташування визначається номером знака в групі.

Виняток. Якщо при виїзді на дорогу з одностороннім рухом встановлюється декілька знаків, то знаки 5.7.1 і 5.7.2 розташовуються над іншими знаками (рис. 3.8).

Рис. 3.8. Приклади розміщення знака 5.7.1 або 5.7.2 на одній опорі з іншими знаками

Стійки дорожніх знаків можуть бути виготовлені з різних матеріалів, що забезпечують достатню стійкість під дією розрахункової вітрового навантаження, при митті знаків ручним і механізованим способом, а також виключають можливість навмисного пошкодження стійок окремими особами. Для цієї мети найчастіше використовують Стійки з Труби Діаметром 76мм.

Довжина стійок дорожніх знаків визначається з умови, що висота нижнього краю знака над поверхнею проїзної частини повинна становити не менше 2 – 2,5 м плюс величина заглиблення стійки в грунт. При цьому верхній край знака повинен підніматися над верхнім кінцем стійки на 0,15 м.