Гідропароізоляція покрівлі: призначення і матеріали

https://roof.lviv.ua/catalog/pokrivelni-plivki/gidroizolyatsijni-plivky-i-membrany/

 

Дах є важливим конструктивним елементом будь-якого будинку, основним призначенням якого є захист усіх наявних в ньому приміщень від атмосферних впливів.

Для необізнаних поняття даху зводиться лише до її оболонки, видимої зовні.

Люди, які мають більше досвіду в даному питанні, розуміють, що ніякий дах не може існувати без несучої частини.

І лише фахівці або ті, хто спеціально вивчав це питання, знають, що для надійного захисту будинку від негоди одного лише покрівельного перекриття, зафіксованого на несучих конструкціях, зовсім недостатньо.

Підвищення захисних властивостей цього важливого елемента будинкової конструкції забезпечується за рахунок спеціально створюваного багатошарового «порога», а кожен з його верств має своє власне призначення.

Одним з них є гідропароізоляція.

Для чого ж призначений цей шар? Які матеріали використовуються для його облаштування?

Роль гідропароїзоляції в складі покрівельного «порога»

Щоб зрозуміти, для чого служить гідропароізоляція, необхідно, перш за все, уточнити, що покрівля не тільки захищає будь-який будинок від атмосферних опадів, але і дозволяє зберігати в ньому температурний режим.

Забезпечується ж це за рахунок вирівнювання вологості і температури в підпокрівельних приміщеннях, а також за рахунок забезпечення там природного повітрообміну.

Всі ці функції виконуються за допомогою великого класу матеріалів, що забезпечує гідропароізоляційні покрівлі.

Основне призначення всіх цих матеріалів, що утворюють вказаний вище клас, полягає в захисті утеплювального шару від вологи різного походження.

Дуже часто приміщення, що утворюються під скатним дахом, якимось чином використовуються, нерідко в них створюються придатні для житла мансарди.

Все це неможливо здійснити без застосування утеплювачів.

Однак кожен з них в певній мірі схильний вбирати вологу, проникаючу через перекриття або міститься в повітрі.

У разі намокання цих матеріалів їх експлуатаційні властивості втрачаються.

Так, зволоження утеплювача всього лише на 5% стає причиною десятикратного збільшення втрат тепла.

Основною причиною утворення вологи у вигляді конденсату, що формується на внутрішніх поверхнях покрівельного покриття і утеплювача, є різниця температур.

Постійна ж наявність конденсату викликає псування утеплювача і призводить до корозії і руйнування покрівельних матеріалів.

Відведення вологи, що утворюється в результаті життєдіяльності і захист утеплювача забезпечуються гідропароізоляціонними матеріалами, що кріпляться між утеплювачем і внутрішньою обробкою будівлі.

Застосовувані матеріали

Всі матеріали, метою застосування яких є захист утеплювача від попадання в нього вологи, умовно діляться на:

• гідроізоляційні;
• пароізоляційні або протиконденсатні;
• дифузійні мембрани.

Кожний з груп цих матеріалів відводить своє власне місце в покрівельному «порозі», кожній групі належить своя роль в справі мінімізації вмісту вологи в утеплювальній шарі.

Гідроізоляційні плівки

Із самої назви цього матеріалу (давньогрецькою «гідро» – це вода) зрозуміло, що використовується він для запобігання попадання води.

Плівки даного типу захищають теплоізоляцію від дощової води, яка може проникнути при сильних поривах вітру крізь стики покрівельних листів, крізь примикання вентиляційних отворів і в інших подібних місцях, де можлива відсутність герметичності.

Кріплення цієї плівки виробляється на кроквах безпосередньо під покрівельним матеріалом.

Причому відстань між кроквами, які є для неї опорою, не повинно перевищувати 1,2 м.

Важливою умовою, що слід дотримуватися при її монтажі, полягає в недопущенні зіткнення з утеплювачем і відсутність провисань більше 2 см.

Завершуючи укладання плівки на крокви, необхідно її зафіксувати за допомогою контррейок, а потім виконати обрешітку.

Пароізолюючі плівки

Знову-таки назва матеріалу абсолютно ясно говорить про його призначення: перешкоджати накопиченню в утеплювачі вологи, джерелом якої є пар, що піднімається з внутрішніх приміщень будинку.

У покрівельному «порозі» для матеріалів цієї групи відводиться своє власне місце: вони повинні кріпитися з внутрішньої сторони теплоізоляції, приєднуючись до неї.

Фіксація плівки виробляється як на дерев’яних елементах конструкції, так і на самому утеплювачі.

З цією метою використовуються цвяхи з великою плоскою головкою або скоби будівельного степлера.

Для додання плівки більшої герметичності вона укладається з нахлестом в 10 см, а її краї проклеюються клейкою стрічкою.

По завершенні фіксації плівки під нею проводяться лати, що виключають її зіткнення з паробарьером.

Дифузійні мембрани

І знову назва матеріалу дозволяє зрозуміти його роль, що грунтується на його дифузійній, тобто пропускаючій здатності: дифузійні і супердифузійні мембрани здатні пропускати накопичуючий в будинку і піднімаючий під покрівлю пар.

Даний матеріал є значно досконалішим аналогом гідроізолюючої плівки, оскільки, захищаючи утеплювач від попадання вологи, він не утримує в ньому пар, що надходить з житлових приміщень.

Виходячи з цієї властивості дифузійних і супердифузійних мембран, укладати їх можна безпосередньо на теплоізоляційний матеріал, залишаючи над ним вентиляційний зазір в 40 мм.

Сучасні мембрани, що поєднують в собі дифузні і антиконденсатні властивості, бувають, як правило, дво- і тришаровими.

Ці поліетиленові плівки армуються перлінковою ниткою.

До їх складу може входити адсорбційний шар, здатний акумулювати надлишкову вологу, а потім забезпечувати її поступове випаровування.

Вони не продуваються вітром, завдяки чому знижуються втрати, викликані видуванням тепла.

При застосуванні цих матеріалів покрівля «дихає», що обумовлено високим рівнем паропроникності зсередини.

Коефіцієнт паропроникності, необхідний для забезпечення ефективності видалення вологи з товщі утеплювача, не повинен бути нижче 400 г / м2 на добу.

У тому випадку, коли його рівень не досягає 300 г / м2 на добу, паропроникність вважається недостатньою.

Залежно від розміру цього коефіцієнта, мембрани можуть бути:

• псевдодіффузіонними (до 300 г / м2 на добу);
• дифузійними (400-1 000 г / м2 на добу);
• супердифузійна (понад 1 000 г / м2 на добу).

Завдяки притаманним їм властивостям, ці мембрани незамінні в разі облаштування мансард.

За умови правильного укладання, вони здатні забезпечити природну вентиляцію приміщення, завдяки чому відпадає необхідність облаштування спеціальної вентиляції.

Якщо припустити, що розвиток ринку відбувається у відповідності до тенденцій, властивими ринку гідропароізоліруючих матеріалів західних країн, то після закінчення деякого часу мембрани, що володіють «дихаючим» ефектом, повинні витіснити інші різновиди плівок.

Мембрани володіють єдиним недоліком – досить високою вартістю.

Однак велика кількість їх достоїнств в повній мірі виправдовує наявність зазначеного вище недоліку.

Гідропароізоляціонний матеріал «Ізоспан»

Універсальність цього матеріалу, здатного справлятися як з гідро-, так і з пароізоляцією, дозволяє присвятити йому окремий розділ нашої статті.

Цей універсальний матеріал, що володіє волого- і паронепроникністю, по суті своїй, є поліпропіленовою тканиною, забезпеченою одностороннім ламінованим покриттям, що складається з поліпропіленової плівки.

«Ізоспан» застосовується при веденні будівельних робіт з метою захисту конструкцій і утеплювача від водяної пари, конденсату, атмосферної і капілярної вологи.

Висока міцність дозволяє матеріалу витримувати істотні зусилля в ході монтажу, а також значне снігове навантаження.

Матеріали, вироблені під торговою маркою «Ізоспан», утворюють три групи:

• Паропроникні вітрозахисні гідроізоляційні мембрани, що забезпечують захист елементів конструкції будівлі і утеплювача від вітру, конденсату і вологи, що відбуваються із зовнішнього середовища ( «Ізоспан А», «Ізоспан AM» і «Ізоспан FS»).
• Парогідроізоляціонні плівки, що використовуються для захисту конструкцій і утеплювача від конденсату і пара, що надходять зсередини будівлі ( «Ізоспан B», «Ізоспан C» і «Ізоспан D»).

Тепловідбивні парогідроізоляціонні матеріали, що володіють енергозберігаючим ефектом ( «Ізоспан FB», «Ізоспан FD», «Ізоспан FS» і «Ізоспан FX»).

Таким чином, матеріали марки «Ізоспан» здатні забезпечити багатоплановий захист як утеплювача, так і всієї конструкції будівлі в цілому.

Ціна матеріалів

Як вже стало зрозуміло з викладеного вище, всі ці матеріали утворені сукупністю плівок і мембран, кожний з яких відповідає свому власному призначенню.

Це передбачає, що склад і, отже, ціна кожної з них різна.

Таким чином, кажучи про ціну гідропароізоляціонний матеріалів, необхідно розглядати кожну з вхідних в них групу окремо.

Причому, ціна кожного з матеріалів залежить від його складу, характеристик і, природно, від виробника.

Тому, не вдаючись у такі подробиці, як найменування конкретного матеріалу, можна говорити лише про діапазоні цін, які стосуються певної групи.

Таким чином, без використання гідропароізоляціонних матеріалів неможливо забезпечити достатній термін служби всієї покрівлі і будинку в цілому.

Оскільки вартість цих матеріалів становить, як правило, всього лише 2% від загальної вартості покрівлі, то економити на ній просто безглуздо.